Бути мамою - це напевно в першу чергу усвідомити, що ти тепер у відповіді не тільки за себе, а за ще одного маленького чоловічка. Відтепер все твое життя підпорядковане цьому чоловічкові, з ним пов'язані всі твої подальші плани, все подальше життя. Коли я дізналася що я вагітна, то я була на сьомому небі від щастя. Вагітність проходила добре і без ускладнень. Я кожен день раділа, бо під серцем ношу маленьку частинку себе. Але не все було гладко, як хотілося. Дуже сильно мене мучив токсикоз, і це не давало мені нормально себе почувати. Були й жахливі перепади настрою. Але я взяла себе в руки і все це пережила. Далі було все набагато простіше. І ось, настав довгоочікуваний момент. День моїх пологів. Цей день в моєму житті, був найщасливішим і незабутнім. Коли я народила то довго не могла почути плач свого дитя, і сильно злякалася. Але коли я почула плач, то заплакала. Звичайно це були сльози счастя і радості. І разом з першим криком цього маленького чоловічка, який так наполегливо боровся протягом довгих годин за своє життя, в моє життя приходила велика радість. Моє життя змінилося назавжди. А я так цього боялася. Але потім, коли я чула пісню про маленькі ніжки, - посміхалася і плакала, моя найкраща бесіда була-це «агу-агу-гу», я реготала від радості, коли беззубий рот розпливався в посмішці, пропадала на форумах, де матусі діляться один з одним корисним досвідом. Мені дивно було чути, що мами з маленькими дітками втомлюються, недосипають ... Для мене це було в радість, і якось не помітно пройшли ці маленькі труднощі, які нічого не значать порівняно з щастям материнства. І ось, пройшов час і тепер улюбленої донечці вже 2 роки і 7 місяців. Я дарую все своє материнське тепло і любов. Ніжність, яку я відчуваю до неї, не порівнянна ні з однією величиною. Але я повинна проявляти строгість, холодний розум для того, щоб навчити доньку тим чи іншим навичкам і знанням життя. Я навчилася проявляти строгість, твердість характеру до доньки в певних ситуаціях, і прощати себе за це. Кожен день я проживаю в радості, моя дитина не дає мені сумувати. Я дуже радію її усмішці, її смішним фразам, її незграбним діям. Я дуже щаслива що в моєму житті є маленький ангел, заради якого я хочу прокидатися кожен новий день. І дуже сподіваюся і вірю що, ще станеться диво і в моєму житті з'явиться ще один маленький ангелок. Мама це наставник, який йде по житті не попереду дитини, а позаду, спрямовуючи його безпечною дорогою. Бути мамою - це величезне щастя, виражене в усмішці дитини!