"Що ви вважаєте її найбільшим досягненням у цій сфері? І лишіть сором’язливість їй – хваліть!"

Це я про себе. Я мама, яка виховує 3-є діточок. 2 хлопчика та дівчинку, якій 19років,і вона всі свої роки ні слова не промовила, нікого не образила...... бо вона "прикута" до ліжка. Я думала, що моє життя на цьому завершилось. Підтримки зі сторони чоловіка немала, ні розуміння ні фінансово(бо дитина має пенсію). Я навчилася все терпіти. Але не все так погано, в нас народилося ще 2 синочки, якими я тішуся і горжуся, які моя надія і сила, яку вони мені додали жити повноцінно. Тим часом, моя мама, пішла на пенсію і дуже допомагає мені з донечкою. Чоловік, проживши 20років зі мною, зрозумів, що ми йому не цікаві, і, знайшовши молодшу жінку, покинув нас.

"Як ви вважаєте, хто або що надихає її працювати над собою?"

Це був черговий стрес у мене, як я одна, з трьома дітьми, дам собі раду. Тим, більше, зі слів чоловіка, я нічого не робила все життя. Але діти мене заспокоїти і я живу заради них.

"Якби її дітей попросили описати її, що б вони про неї розповіли?"

Мої діти життєрадісні, турботливі, чуйні до чужого горя, люблять котиків, люблять подорожувати.

"Про що вона мріє? Що б хотілося подарувати їй найбільше?"

Я дуже хочу відчути, що я жінка, красива(по-своєму), що я слабка та ніжна.

Якщо її номінують, значить, для тебе вона вже найкраща! Але все ж - чому саме вона має отримати звання «Мама року»?

Тому, що через все, я посміхаюсь, навчаю інших діточок-прекрасного мистецтва танцю.