"Що ви вважаєте її найбільшим досягненням у цій сфері? І лишіть сором’язливість їй – хваліть!"

У свої 29 я маю троє діток. Ніби нічого дивного на перший погляд... Але всі троє - погодки. А ще! Всі хлопчики: 3р.7міс., 2р.1міс. і 8 міс. І я щаслива! Щаслива мама і дружина. І декрет мені в кайф: адже це так чудово, коли ти можеш СПОВНА насолодитися материнством, віддавати кожну хвилиночку свою любов та турботу дітям. Але шлях до справжнього сімейного щастя був не зовсім легким: декілька років марних спроб завагітніти, розчарування, сльози, але НАДІЯ і віра були завжди. І нарешті вагітність, нелегка, але така бажана. Народження малюка, але із вродженою вадою серця. Чому? І знову сльози. Але була віра і любов, які допомогли врятувати життя нашого такого бажаного первістка. А потім ще один хлопчик, і ще... Такі різні, але такі рідні. І зараз ми щасливі разом: прокидаємось і засинаємо, граємось і навчаємось, розважаємось і працюємо. А ще: ми з пелюшок вивчаємо англійську.

"Як ви вважаєте, хто або що надихає її працювати над собою?"

В першу чергу любов до себе: адже лише люблячи себе, можна полюбити ближніх. Дивлячись у дзеркало (а інколи ''дзеркалом'' слугують оченята синочків), я розумію, що маю бути прикладом для них, мамою, з якою їм буде не лише комфортно, а й цікаво. Вони мій стимул, моє натхнення, моя любов, моє майбутнє... І я ж не просто мама, а мама трьох хлопчиків. Я ж маю бути теж на рівні.

"Якби її дітей попросили описати її, що б вони про неї розповіли?"

Ми часто читаємо з дітлахами книгу ''Я люблю тебе, мамо'' І те, з яким почуттям лунають ці слова з вуст найстаршого трирічного сина...не описати словами: ніжність, невинність, надія, любов, відданість, щирість... Як багато у тих словах сили. Він уже свідомо розуміє, що це означає. І серце наповнюється ще більше любов'ю, чуючи ті слова. А по-справжньому ''Люююююбу" дворічного синочка... А любов у оченятах та посмішці найменшого. Це те, що найяскравіше опише наші стосунки.

"Про що вона мріє? Що б хотілося подарувати їй найбільше?"

Інколи мрію хоча б одну нічку поспати повністю: від вечора до ранку (мами погодок зрозуміють). Інколи мрію, про 5 хвилин тиші (але не більше) Інколи хочеться побути дитиною, але це легко реалізовується під час спільного сімейного відпочинку. А ще ... Хочеться побути такою дівчинкою-дівчинкою...справжньою, в сукні, з зачіскою... Та найбільше мрію про власний приватний будинок, де б малеча досхочу бавилась на свіжому повітрі, насолоджувалась ягодами та фруктами з власного городу. А взагалі, найзаповітніша мрія моя здійснилась - я мама. За що безмежно вдячна Богу.

Якщо її номінують, значить, для тебе вона вже найкраща! Але все ж - чому саме вона має отримати звання «Мама року»?

Кожна мама найкраща для своєї дитини, уже лише тому, що вона її мама. Чому саме я ''Мама року''? Рішення про присвоєння цієї номінації за жюрі, напевне. Я уже МАМА. Я уже щаслива. І це найкраща номінація. Хочу лише поділитися своєю історією материнства. Можливо вона когось надихне, можливо, когось підтримає, а, можливо, комусь врятує життя. Діти - це чудо, яке зароджується в утробі матері в результаті прекрасного почуття двох закоханих. 9 місяців мама - це цілий Всесвіт для малюка... Це так чудесно. Невже існує краща номінація!? А звання ''Мама року'' - це прекрасний подарунок у скарбничку мами, це ще один промінчик до найкращої номінації ''Мама''