Кожна жінка,незалежно від статусу та віку,є унікальною та заслуговує на увагу. Хочу розповісти про бабусю своїх дочок-Кравченко Евгенію Іванівну. Народилася вона під час Вітчизняної війни тому дитинство було голодним та не радісним.Батько загинув,а мати померла від хвороби у неї на руках коли їй було 14років.Щоб не попасти в дитячий будинок,вона втекла з дому,добавила собі років та за підробленими документами влаштувалася на роботу. Було все:відчай,самотність,почуття несправедливості життя,голодні непритомністі,заздрість дітям із сімей,озлобленість на весь світ. Але,завдяки добрим людям,які траплялись на її шляху,завдяки своєму характеру,дівчинка-підліток взяла відповідальність за своє життя на себе й змогла стати мудрою жінкою.Стала потихеньку мінятися,становилася більш лагідною та товариською..Вийшла заміж,народила двох діточок. Нажаль,у неї не було можливості отримати освіту,тому працювала вона вантажником.Ветеран праці,36 років стажу. Зараз їй 76 років.В неї коханий чоловік,двоє дітей,внук та три онучки,два правнука та правнучка. Попри нестачу батьківського виховання та підтримки в своєму житті,вона змогла виховати гідних та самостійних дітей та онуків.Вона завжди цікавиться їх життям,дає мудрі поради,радіє їх успіхам та підтримує при невдачах. З радістю проводить час з онуками.Грає з ними в доміно та шашки,відгадує кросворди,любить ігри на ерудицію.Подорожує з ними.Вона обожнює бути на природі-ліс,гори та море її надихають.Ще вона любить вирощувати квіти,гарно співає,танцює та читає вірші. Вона є активним членом,,Ради ветеранів".Піклується про ветеранів ВВВ в своєму селищі. Вона є прикладом жіночності: ніякої сивини,манікюр,яскраве вбрання,парфюм та ,обов'язково,усмішка! Просто -Супер! Ми любимо її,пишаємося нею та бажаємо здоров'я!