"Що ви вважаєте її найбільшим досягненням у цій сфері? І лишіть сором’язливість їй – хваліть!"

Багатодітна мати, яка народила трьох хлопців та створила біля себе атмосферу натхнення. На її думку, в серці кожної людини є прихований талант, який треба розкрити на протязі життя та показати його світові. Завжди наголошувала, що ділитися своїми талантами треба перш за все не за гроші, бо Бог дає нам таланти безкоштовно та завжди повторювала, що дерево пізнається за плодами. Вона зауважила та почала надихати на розвиток талантів, старших синів, Євгенія та Дениса. Євгеній полюбляв читати вірші відомих українських письменників та поетів, згодом почав виступати на концертах, фестивалях та разом з мамою їздити на конкурси читців по всій Україні та за її межами. Перше місце на Всесвітньому Фестивалі Поезії в Польщі - перша моя нагорода та ще й на міжнародному рівні - це все завдяки моїй мамі, яка навчила мене вірші відчувати серцем - розповідає Євгеній. На сьогоднішній день, Євгеній є переможцем багатьох всеукраїнських та міжнародних конкурсів читців, навчається за кордоном в Ягелонському Університеті. Історія з сином Денисом почалась з раннього дитинства, маючи лише два роки він почав цікавитись мистецтвом складання фігурок з паперу - орігамі. Мати підтримувала хобі свого середнього сина Дениса. Допомагала в організації безкоштовних майстер-класів з його участю, які проводилися в різних закладах, зокрема в Дніпропетровському Національному Університеті та в Університеті Марії Кюрі-Склодовської в Польщі. Допомагала в організації та проведенні виставок робіт Дениса. Денис проводив благодійні акції за мир в Україні, навчав волонтерів з дитячих будинків робити дивовижні фігурки. Денис занесений до Книги Рекордів України, як наймолодший вчитель орігамі. Денис проводив майстер-класи цього непростого паперового мистецтва на телебаченні, вів авторську колонку в газеті. До нього навіть приїжджала знімальна група з Японії. Євгеній та Денис занесені до Енциклопедії Юна Гордість України. А зараз підростає наймолодший син Давид, який вже почав проявляти свої таланти.

"Як ви вважаєте, хто або що надихає її працювати над собою?"

По перше її надихає чоловік, з яким вона щаслива в шлюбі вже двадцять сім років. По друге її надихає хобі, в яке вона закохана - малювання. Малювання, це її пристрасть, вона може малювати годинами, цій справі вона віддає всю себе, бо в кожну картину вкладає частинку своєї душі. Вона малює пейзажі, від яких не можливо відірвати погляд; вона малює квіти, які дарують добрий настрій - все це захоплює та надихає. Нескінченно можна дивитися на те як горить вогонь, як тече вода та як вона готує страви. Як мабуть кожна господиня, вона любить готувати і робить це з превеликою любов’ю. Полюбляє готувати вишукані страви та дивувати новими кулінарними шедеврами, на які вся родина чекає пускаючи із рота слинку. Особливо любить подорожі всією сім’єю відкриваючи мальовничі куточки нашої країни. А нещодавно почала вести свою сторінку на Фейсбуці, де розповідає про події зі свого життя.

"Якби її дітей попросили описати її, що б вони про неї розповіли?"

Її діти напевно б сказали про те, що їх мати завжди була і залишається прикладом безмежної любові, котра надихає. Любові, на якій можна збудувати родину та міцні сімейні відносини, адже любов, це є фундамент життя. Діти безмежно вдячні своїй мамі за те, що вона ніколи не чекала на сприятливий час щоб народити, ніколи не втрачала надії, навіть тоді, коли лікарі говорили страшні слова. Попри все на світі вірила та продовжує вірити, що немає труднощів, які б не можна було подолати разом. Довела своїм прикладом, що добрі справи можна робити використовуючи свій талант та здібності, і гроші тут не визначальний фактор. Прагнучи змінити світ на краще, почала з себе. В якості волонтера на протязі декількох років записувала передачу В гостях у казки, в котрій розповідала дітям казки. Старанно підходила до вибору казок, читала казки зі змістом та висновками, такі що зможуть потрапити до самого серця юних слухачів. Нехай зерно добрих чеснот проросте в серці кожної дитини - неодноразово повторювала вона. Внаслідок довгої та плідної праці над програмою в неї погіршився зір, але це не стало перепоною для того, щоб робити добрі справи. Вона почала записувати інтерв'ю з представниками різних професій, в яких можна було почути багато корисної інформації для дітлахів. Її головна мета, надихати оточуючих себе людей, запалюючи їхні серця вогнем любові та миру.

"Про що вона мріє? Що б хотілося подарувати їй найбільше?"

Мріє про власний будинок, про альтанку, де можна буде зібратися всією великою родиною за одним столом та зимовий сад, яким можна буде помилуватися. Мені б найбільше хотілося її вразити, чимось несподіваним та приємним, на знак подяки, за все що вона робить - це і стане для неї найкращим подарунком.

Якщо її номінують, значить, для тебе вона вже найкраща! Але все ж - чому саме вона має отримати звання «Мама року»?

Знаєте, вона велику частину свого життя провела, так би мовити, за кулісами. Організовувала, допомагала, надихала та присвячувала багато часу розвитку своїх дітей. Навіть працюючи на радіо, слухачі чули лише її голос. Я вважаю, що вона заслуговує отримати почесне звання Мама року, адже ця престижна нагорода, це перш за все вдячність за посвяту себе, за материнство.