Я гадаю, що моя історія Вам сподобається і моя матуся Людмила дуже на це заслуговує. Моя рідна матуся все своє дивовижне життя присвятила дітям. Бо саме вона є матір’ю чотирьох прекрасних діточок. Хотіла ще народити, але на все воля Божа, він забрав у неї восьми місячне дитя. ЇЇ звали Світланка. Моїй матусі у цьому році виповнилось сімдесят років. Родина у нас дружня, матуся має аж шість внуків, двоє з них одружені, є вже й правнуки- двоє. Матуся дуже щаслива, тому що має таку велику, гармонічну та по особливому щасливу родину. Все своє життя матуся віддала нам- діточкам. Старшій Ларисі виповнилось п'ятдесят, середній Оксанці тобто мені, яка лише Вам розповідає про сою неньку виповнилось сорок п'ять, є ще й братик Сергій йому сорок сім і ще одна сама молодша Оленка їй сорок один років лише. Дай Боже нашій матусі здоров’я, це одне бажання. Бо все, що їй треба для щастя у неї є- це ми її діти. Є така українська пісня Рідна мати моя, ти ночей недостала -ці слова як ніякі інші передають життя нашої матусі. Ті роки коли Вона нас народжувала були тяжкими, не те що в нас-закинули в машинку тицьнули пальцем вона вже прасує, інша посуду миє, а у нас як каже молодь наша Дипресняк. А мама розповідає, що як вони будували житло, то воду треба було принести з другої вулиці, так це не тільки їсти приготувати, але ще й попрати, прибрати у хаті, помити підлогу. Дуже довго мабуть історія буде, якщо я все це буду згадувати, але я розповім Вам одну, яка може взяти перше місце. Згадую як ми були маленькими і як проходили наші Новорічні свята. Наша матуся завжди шила карнавальні костюми своїми руками і ми не могли дочекатися поки їх вдягнемо. Шила вона їх у ніч, так як у день в неї було дуже багато інших справ. І коли ми просиналися для всіх нас уже були готові найкращі костюми у світі. Це було казково. Дівчатка були принцесами, я згадую була Мальвіною, таке рожеве платтячко з панчохами і парик зроблений з ниток. Я зайняла перше місце по наряду. Сергій брат був Буратіно, мама зробила йому довгий ніс і обклеїла його блискавками, але Він як розповів нам в день коли був його карнавал, зашпурдилив той НІС комусь на сусідній огород. Вважав, що він дорослий. Ха-ха. Отака у нас Матуся Чарівниця. І тепер коли подорослішала вважаю, що багато дітей не буває. І моя мама заслуговує бути найкращою жінкою з великої букви. І ми дуже щасливі і вдячні їй за виховання та любов, яку вона дарувала нам кожну хвилину. Цінуємо і любимо безмежно.