Моя мама вперше одружилася і переїхала жити до Києва ,там вона народила 3 є діток ,2 близнюків сестричок і потім брата ,життя було не мед ,адже грошей не вистачало , чоловік витрачав всі кошти на алкоголь , життя шло діти росли ,мама пішла працювати ,щоб зібрати дітей до школи ,а тому чоловіку було байдуже , і одного разу вона вирішила що таке життя її не влаштовує ,діти страждають і вона вирішила повернутися до себе в село в Дніпропетровській області, тікали вони таємно ,тому що він їх бив ,принижував , йому було не до дітей. Мама почала жити з дітьми сама ,біля батьківського дому, знайшла роботу , провела дітей до школи і раділа що тепер їх сни спокійні. Пройшов час , діти росли ,грали бігали селом до галявини де і познайомилися з молодим хлопцем якому на той момент було приблизно 21 рік , він їм розказував історії,грався , а вони тишком носили йому пиріжки від мами .Потім діти познайомили їх , і вже він частіше ходив у гості до мами , через рік вони одружилися, і через 9 місяців з'явилася я ,а потім ще 3 діток , тато полюбив всіх дітей однаково,не було поділено ти мій а ти ні , всі однаково росли в любові .Пройшов час тепер у мої мами вже є 8 внучат ,і вона говорить що це тільки початок