Мою маму звати Галина їй 55 . Вона народила чотирьох дітей , була в невістках ( а там несолодко чужа сім'я чужі правила і велика господарка) . З татом жили в дружньо і мирі злагоді та любові але сталося так що в сина діагностували ДЦП . За неповний рік після цьої новини родилося ще двоє дітей хлопчик і я а ще за три роки і сестра . Росли жили як всі люди , вели господарство, садили купу городу . Але за 6 років все змінилося я попала на складну операцію одну потім іншу загалом рік практично у лікарні , купа боргів і втраченого здоров'я та нервів . В цей час побачили що тато погано себе почуває , почалися провірки купа аналізів і вирок жахливий вирок саркома часу малу його просто нема а татові лише 36 ( мамі 35 ) . Мама почала боротися з жахливою хворобою , боролася до останнього подиху тата але нічого непомогло і тата настало . І тут мама яка живе в селі на хуторі в якої 4 дітей син інвалід який паралізований ,свекруха яка прикута до ліжка , купа боргів і в якої немає роботи . Але моя мама неопустила руки вона нас підтримувала допомагала . Ми всі мали ну дуже складні характери з якими мамі приходилось боротися. Мама дала нам всім змогу вчитися , ми троє маємо освіту . Мама нам зробила всім весілля . Тепер помагає няньчити онуків . Я живу з мамою чоловіка немаю но маю двох дітей яких ми з мамою виховуємо . Мама доглядає ще свого сина якому вже 33 і він прикутий до ліжка вона його сама піднімає садить у коляску а вона така маленька і тендітна жіночка . Но вона не скаржеться . Ця людина мотивує наших близьких брати з неї приклад . Нам було б дуже приємно якщо б цей титул отримала саме наша мама . Хоча вона і так для нас супер