Соціальні мережі

facebook youtube viber instagram telegram tik-tok

ІСТОРІЇ МАМ

Знайомство з матусею

"Що ви вважаєте її найбільшим досягненням у цій сфері? І лишіть сором’язливість їй – хваліть!"

Як мама своїх двох діток, я вважаю найбільшим досягненням те, що мої діти доглянуті, я слідкую за бюджетом сім'ї і раціонально використовую кошти. Будучи вагітною та в декреті вмію і можу заробити гроші, щоб моя сім'я жила в достатку, а дітині в чому не нуждались, все що хочуть я в змозі купити. Окрім того, веду домашнє господарство, маючи на руках місячне немовля я встигаю, ще прибрати дім близько 200кв. метрів, приготовити їсти, зібрати та забрати з садочку доньку, доглянуті за господарством, а це двоє свиней, 35 курей, 3 собак, 6 котів, і кролик. Я вважаю себе супер мамою і гарною господинею сімейного затишку.

"Як ви вважаєте, хто або що надихає її працювати над собою?"

Надихає мене працювати над собою насамперед мій чоловік - Андрій та мої дітки донька Злата та син Артем, окрім того моя мама, бабуся моїй діточок Тетяна.

"Якби її дітей попросили описати її, що б вони про неї розповіли?"

Добра, щедра, розумна, усміхнена, стримана, лагідна.

"Про що вона мріє? Що б хотілося подарувати їй найбільше?"

Мрію бути щасливою поряд зі своєю сім'єю, щоб мої дітки були здорові. А на матеріальні блага, потихеньку заробимо.

Якщо її номінують, значить, для тебе вона вже найкраща! Але все ж - чому саме вона має отримати звання «Мама року»?

Я вважаю себе мамою року тому що на першому місці в мене виступають в пріоритеті бажання моїх дітей, я піклуюсь про затишок в сім'ї це можна зрозуміти з моєї історії)

Мама - героїня та оберіг сім'ї

Мене звати Світлана, в 30 років я вперше стала мамою неймовірно красивої дівчинки Злати, а нещодавно щей мамою синочка Артема. Будучи вагітною за Артемом, Златі було 2 роки та 6 місяців я вирішила вийти з декретної відпустки на основне місце роботи, а Злату після карантину привчати до садочку. Все так і сталось, 25.06.2020 я вийшла на роботу з липня 2020 року Злата привчалась до садочку потрібно було бігати з роботи по годині - дві заводити та забирати дитину додому. Найтяжче було це вже на більш великих сроках нести на руках дитину в садочок, мені всі говорили "чому ти її тягаєш на руках", але ж це моя дитина, якщо не хоче зранку іти ножками то мусила нести на руках. Після того колм я пішла в до родову відпустку з основного місця роботи я не зупинилась і не сіла в домашніх справах, хоча їх за час перебування на роботі зібралось чимало, я пішла знову навчатись і закінчила курси по шугарингу, закупил матеріали і оформила свій кабінет, для того щоб я могла перебуваючи в декреті заробляти та мати свої гроші, щоб виконувати бажання своїх дітей. В подальшому 29.12.2020 народився синочок Артем, доглядаючм за немовлям я встигаю о 07.00 Злату зібрати до садочку, о 7.30 погодувати Артема, здійснити гігієнічні процедури, 08.00-08.30 погодувати все господарство а це двоє свиней, 35 курей, 3 собак, 6 котів, кролик, приготувати їсти, поприбирати в будинку, попрацювати в теплиці, поїхати забрати доньку з садочку, всіх знову накормити в т.ч.господарство, вночі доглянути за собою і о 01.00 лягти відпочити, однак враховуючи що в мене немовля о 03.00 та о 05. 00 я встаю його кормити. Чесно буває не вистачає часу на себе, все для сім'ї та дітей, при цьому я ніколи не скаржусь, чи тяжко мені чи ні. Я не хожу по кафе, барах, дискотеках, інколи тільки в дитячу кімнату, щоб розважити доньку Злату. З огляду на всі обставини я достойна звання "Мама року"

Більше