Я-жінка.Я дякую Богу,що нагородив мене у цьому житті бути тендітним його творінням.Я-жінка.Це дає мені змогу бути ніжною, красивою і щасливою.У мене є найнадійніший тил, моя броня і мужнє пличе-це мій улюблений чоловік,якого я кохаю.Все що я хочу-це робити його щасливим, бути його музою, його другом, його коханою, його лебідкою, вірною і коханою.
Я-мама.У мене є крила.Одне крило-це син Артем, друге-син Ярослав.Завдяки їм я літаю, високо до самого неба, високо, високо наскільки можна піднятися.Моя любов до них не дає мені впасти, лише дає силу житти,та любити їх настільки, що все моє серце наповнене материнською любовью, такою сильною, що рівня їй усе сяйво зорів у небі, незліченною і безкінечно чарівною.
Моя книга життя пишеться моїми рідненьким дітками.Я збираю ці слова до купки і кладу у своє серце.Найчарівніші слова виділені жирним,великим шрифтом:Мама ми тебе любимо,ти найкраща в світі мама.
Найбільше я мрію, щоб уся сім'я і родина, були здорові і щасливі.А я буду робити усе ,щоб вони усі усміхалися.
Я-жінка.Я-мама.Стримана,добра, скромна,сором'язлива.Але,якщо хтось прийде у мій світ без запрошення, образить моїх рідних, моїх дітей, повірте у мене хватить сил,щоб змією обмотати і задушити.Це мій світ, це мій дім, моя фортеця.Ніхто немає права писати тут закони.Я живу заради своїх дітей і рідних.І усім подобатись не у моїх планах.Я не ідеал, на який потрібно рівнятись чи спостерігати як за експонатом у музеї.Я-жінка і в цьому моя чарівність.
У цьому світі, я дуже люблю те,що є найчарівнішим.Це те,що створене Богом і не потребує удосконалення.Це квіти і діти.Я їх просто обожнюю.Мені здається,що немає на землі нічого красивішого,як квіти і наші діточки.Це те чим можна насолоджуватись все життя.Тому я щодня черпаю енергію любові,яку дарують мої сини.