"Що ви вважаєте її найбільшим досягненням у цій сфері? І лишіть сором’язливість їй – хваліть!"

Юля не планувала ніколи бути блогером, та вона народила синочка дуже рано (на 33 тижні), пролежала в лікарні 2 міс, в цей період почала писати особисті пости, можна сказати, що її аудиторія просто витягла з стану депресії від перебування в державній лікарні. І якось так трапилось, що в неї получився мамський блог. Вона дуже старається, стільки сил та енергії витрачає для ведення блогу, хоча з дітками це дуже важко все робити. А ще вже кілька років Юля має свій бренд одягу Plamka у Польщі. Я передивляюсь всі її історії, перечитую всі пости і щаслива, що вона отримує задоволення від цієї справи

"Як ви вважаєте, хто або що надихає її працювати над собою?"

Мабуть це діти, чоловік та її підписники, коли в тебе є шалена підтримка - справи робляться з натхненням

"Якби її дітей попросили описати її, що б вони про неї розповіли?"

Ось саме старшого запитую, каже: "Моя мама така красуня, розумна, любить мене і братика, але деколи буває і без настрою, коли ми її не слухаємось"

"Про що вона мріє? Що б хотілося подарувати їй найбільше?"

Мріє щоб дітки були здорові, також знаю, що мріють про будинок та ще одну дитинку, навіть якщо це буде третій хлопчик, але думаю що не скоро на це наважаться. Хоча бабусі не все і розкажуть відразу

Якщо її номінують, значить, для тебе вона вже найкраща! Але все ж - чому саме вона має отримати звання «Мама року»?

Ой, вона як прочитає колись все вищенаписане, не представляю її емоціі навіть. Думаю ця номінація надихне її ще більше до нових ідей, надихне працювати над собою, мотивувати інших мам, які думають, що в декреті скучно і не можна нічого досягти. Коли ти робиш все від душі, без фанатизму, а саме з любов'ю до своєї справи - тоді все виглядає життєво, природньо, без пафосу . Мабуть саме тому вона заслуговує стати Мамою Року.