Соціальні мережі

facebook youtube viber instagram telegram tik-tok

ІСТОРІЇ МАМ

Знайомство з матусею

"Що ви вважаєте її найбільшим досягненням у цій сфері? І лишіть сором’язливість їй – хваліть!"

Військова як і її чоловік, будучи в положені залишилася дома одна, коли чоловік поїхав на схід захищати цілісність та сувернітет держави знайшла для себе розраду аби не так часто думати і не переживати за чоловіка, почала займатися вишиванням бісером. За час вагітності вишила красиву сукню, дві картини, тайну вечерю та картину трьох святих на подарунок мамі та бабці розмірами 37 на 27, та ще багато іншого, і що саме цікаво все на подарунки, для себе вишиває не великі картинки янголят та лебедів. А з народженням донечки почала вишивати метрику для неї та для знайомих. Да, вона не одна така, багато є жінок що залишилися одні з дітьми і живуть, але вона запевняє що вона не одна, малеча схожа на татка і це не дає часу засумувати, а навпаки надихає на творчість, а посмішка маленької Злати немов заряджає і сили прибувають і вистачає їх і на догляд за дитиною, прогулянки, масажі, і на прибирання, і на себе і ще й вишивання! Сама вона каже що коли вишиває то дихає... Планує вишити ще сорочку чоловікові та сукню на донечку.

"Як ви вважаєте, хто або що надихає її працювати над собою?"

Вона кохає і кохана, має чудову донечку, переконана що війна скоро закінчиться і вони будуть жити у спокої та гармонії всі разом і поповнювати сім’ю !

"Якби її дітей попросили описати її, що б вони про неї розповіли?"

Малечі лише 3 місяці, але ні до кого вона не усміхається так як до матусі!

"Про що вона мріє? Що б хотілося подарувати їй найбільше?"

Аби чоловік був поруч з ними! І більше нічого не потрібно.

Якщо її номінують, значить, для тебе вона вже найкраща! Але все ж - чому саме вона має отримати звання «Мама року»?

На мою думку вона це заслуговує!

Творимо удвох

Як розпочалася війна 2014 році вона твердо вирішила що буде військовою і буде допомагати тим хто цього буде потребувати, вона вступила у медичний заклад, по закінченню коледжу здобула освіту фельдшера і відразу ж розпочалися пошуки військової частини де б вона могла влаштуватися, але її не хотіли ніде брати так як вона по-перше жінка, а по-друге занадто юна (19 років), і навіть не виглядала на свій вік, часто давали значно менший вік . І коли її після тривалих пошуків прийняли в одну із військових частин вона там зустріла свого майбутнього чоловіка, за рік вони побралися а ще за рік у них з’явилося маленьке чудо, плід їхнього кохання та сенс життя, маленька Златочка, котрій мама віддається цілком і повністю!

Більше