"Що ви вважаєте її найбільшим досягненням у цій сфері? І лишіть сором’язливість їй – хваліть!"

Мою бабусю звуть Жанна Дмитрівная. Їй 84 роки. Все своє життя вона працювала лікарем.

"Як ви вважаєте, хто або що надихає її працювати над собою?"

З 16 років вона тяжко трудилася, оскільки життя після війни було нелегке, одягти було нічого, їжа була простою і скромною, доводилося багато працювати, щоб вижити. Її батька після війни не стало, весь тягар ліг на матір моєї бабусі - Єву. Тому, з дитинства і юних літ, моя бабуся Жанна була привчена допомагати мамі і бути помічницею, а також доглядати за меншими братами і сестрами. Життєва ситуація загартувала її характер, снагу до життя, стійкість до проблем і здатність їх вирішувати і не опускати руки, бути позитивною і життєрадісною. Моя бабуся вивчилася на лікаря, працювала в поліклініці, була волонтером Червоного Хреста. Займала активну життєву позицію, брала участь у виборах спостерігачем.

"Якби її дітей попросили описати її, що б вони про неї розповіли?"

У книзі її життя точно були б мої теплі спогади. З самого дитинства, моя бабуся Жанна, доглядала за мною, коли я була зовсім маленька, вона ходила на молочну кухню за дитячим харчуванням для мене. Вона гуляла зі мною, коли моя мама була на роботі. Бабуся ніколи на мене не кричала, вона тихо і спокійно пояснювала мені як правильно вчинити в певній життєвій ситуації. Самі модні платтячка, спіднички і блузки купувала мені бабуся, вона піклувалася про мене як ніхто інший, і я завжди відчувала її тепло і турботу, навіть на відстані. Ми жили за 400 км від неї. Тому я писала їй листи, а вона мені відповідала. Я настільки любила бабусю, що писала їй вірші. Ці листи я знайшла у неї вдома, і хоч вірші прості, але коли я їх читаю, мені стає тепло і радісно на душі! Ось один із них: "Бабуся рідна, ти бачила багато на віку, для тебе, моя голубка, написала цей вірш і гарячий привіт тобі я шлю! Ти добра, рідна, працьовита, з тобою сімя буде одягнена, сита. Встаєш ти у ранковий час і турботою огортаєш нас! Бажаю тобі вік як квіточка цвісти, я напишу тобі листа, бо є мені що розповісти!"

"Про що вона мріє? Що б хотілося подарувати їй найбільше?"

Моя бабуся мріє щоб у її дітей і онуків все було добре, так вона мені сказала. Бабуся хоче жити і бачити нас, спілкуватися зі своїми рідними. Я завжди дарую їй квіти на день народження. Оскільки цей прекрасний день восени - я вибираю хризантеми: великі білі, бордові, фіолетові. Дарую хй величезний букет, тільки б побачити в її очах радість! Також я завжди печу їй святковий торт. Я б усе зробила, щоб моя бабуся подовше жила на цьому світі!

Якщо її номінують, значить, для тебе вона вже найкраща! Але все ж - чому саме вона має отримати звання «Мама року»?

Тому що я хочу, щоб моя бабуся Жанна Дмитрівна отримала нагороду у свої 84 роки і вона запамятала цю приємну подію! Я хочу щоб вона знала, що я її люблю, і вона дуже цінна для мене! Що ще можу я бажати? Бабуся дала мені усе на світі. Все, що я хочу. Де правду діти?