"Що ви вважаєте її найбільшим досягненням у цій сфері? І лишіть сором’язливість їй – хваліть!"

Моя мама дуже талановита. За фахом вона фізик, але душа в неї творча, як у тата. Так вийшло, що вони познайомились у видавництві: друкувалися в одному виданні. Мама, навіть, написала і видала книгу "Історія одного дня" у 2017 році.

"Як ви вважаєте, хто або що надихає її працювати над собою?"

Звісно я з татком.

"Якби її дітей попросили описати її, що б вони про неї розповіли?"

Мене звати Борислав. Мені один рік та вісім місяців. Сьогодні я вам розповім як проходить мій звичайний день, окрім вихідних, коли мої татусь і мамуся вдома. Отже, я прокидаюсь приблизно о пів восьмої ранку. Хоча буває татко не завжди успішно проходить "мінне" поле , яке складається із дошок у підлозі і тоді я відразу починаю гукати. Отже, я прокидаюсь та кличу маму. В мене своя окрема кімната із розмальованими стінами. Тато каже, що її розмалював якійсь Пікассо. Мама приносить мені свіженький компотик, який вона варить спеціально для мене щодня. Він такий смачний, що я відразу випиваю всі 220 мілі літрів. Потім, ми йдемо в кімнату з телевізором і під музику малюємо. Я вже вмію тримати пензлик і наносити фарбу не тільки на папір, а й мамі на носа. Після закінчення мною чергового шедевру, ми спускаємось на перший поверх і починаємо грати в хованки. Мама завжди ховається за дверима або у ванній кімнаті. Біля одинадцятої, ми йдемо гуляти. В нас на масиві я не один карапуз та чомусь їхні мами, переважно, сидять вдома. Я люблю ганяти котиків на вулиці, і навіть інколи мені вдається їх погладити. Коли хочу впасти у грязюку мама мене ловить і каже, що так не можна. Тоді я починаю репетувати. Загалом, гуляємо ми близько години, і додому на обід. Мама вчить мене бути самостійним. Спершу, я пробую їсти сам свою кашку, але чомусь до рота потрапляє дуже мало, все губиться по дорозі до нього. Тоді мама забирає в мене ложечку і годує сама. Коли доїм кашку, мама мені дає печиво. Смакота. З часу дня і до четвертої я сплю. Після сну ми чекаємо татка. Він завжди приносить гостинці. Потім мама йде на кухню готувати вечерю. Я допомагаю їй як можу, але деколи відволікаю своїми капризами. Ми вечеряємо всі за одним столом. О дев`ятій ми купаємося. Ну як ми: я лежу у ванночці, а мама мене миє, чистить зуби. Каже, що і мені вже потрібно чистити зубки. Я трішки боюся. ніколи ж не пізно влаштувати істерику, але для мами це не перешкода.

"Про що вона мріє? Що б хотілося подарувати їй найбільше?"

Для мами головно щоб всі були здорові, а в мене інколи бувають сопельки і це її засмучує. Я не хочу її засмучувати і хочу дарувати тільки радість. Коли я ще трішки підросту то подарую їй квіти як це робить тато, вона їх дуже любить, але мене любить набагато більше.

Якщо її номінують, значить, для тебе вона вже найкраща! Але все ж - чому саме вона має отримати звання «Мама року»?

.