Виховує 6 внуків..Три дівчинки(двом по 17 і одна 15 років).та 3 внука.два хлопчика другокласники і малюк 3 місяці.Доглядає за своїм чоловіком інвалідом.Але вкладає в кожного свою душу.вчить цінностям як потрібно залишатися людиною в цей нелегкий час.практично на себе часу не залишається
Діти і онуки
Знаєте всі навколо говорять що їй при житті треба ставити пам'ятник.настільки вона терпелива.ніжна любляча бабуся і мамуся.опора для нас.підтримка.мт не уявляєм світу без неї
Мріє потрапити на могилу свого тата в кривому розі.знайти рідних.бачила його один раз в житті..хотілось втілити в життя її мрію..але завжди бракує фінансів і часу
Без неї ніяк.вона для нас все.вона наша душа
Мою ріднесеньку звати Людмила.Народилась в 1952 році 31 грудня о 11.45.Під самий Новий рік.Все життя жалілась жартома що прожила в тому році лиш 15 хвилин.але раділа зо швидше може вийти на пенсію.працювала викладачем в художній школі в Туркменістані.вона у нас дуже талановита.у 93 році із сім'єю переїхали на Україну.в самий час перестртйки.маючи колись все тут не було нічого.влаштувалась вчителем в сільську школу.проводила гуртки розвивала таланти діточок.всі з захопленням шили ляльки для лялькового театру,плели макраме і малювали.і ось сестричка моя подарувала щастя двох онучок а через два роки ще одну красуню.сестра залишилась вдовою і наша рідненька мамуся погодилась допомагати.як тільки вийшла на пенсію то залишилась з трьома внучками.потім з'явився ще хлопчик непосидючий.і мої два синочка..в мене теж життя не склалось.і завдяки мамусі ми можемо ходити на роботу і утримувати велику сім'ю.але ми всі для неї це все як і вона для нас.сама ніжна, сама тепла, сама турботлива.вона душа нашої сім'ї.любимо її як каже мій син "до космоса і дальше".