"Що ви вважаєте її найбільшим досягненням у цій сфері? І лишіть сором’язливість їй – хваліть!"

Моїй матусі вже понад 60 років. але вона залишається жіночкою: сильною, берегинею, турботливою матюсею. Напривеликий жаль, вона втратила зір, повністю. Але..... всеодно попри всі негаразди пристосовуєтьс до тих умов в який може надати собі раду. Вона дуже турботлива мама, хоча нам із сестрою 42, 47 років, все також як і в дитинстві переживає, турбується за нас та онуків.

"Як ви вважаєте, хто або що надихає її працювати над собою?"

Наша родина одна із міцних. В нас є свої традиції, про що ми із гордістю говоримо. Нас дуже гарно виховали та дали старт, але 3 місяці назад ,ми втратили крила, не стало нашого тата. Мама, попри важку хворобу тепер піклується про нас за двох, хоча ми і дорослі. Допоки наша матусенька жива і є ми, ти хто дає жагу до життя, вона не буде втрачати жіночності та реалізації себе як жінки .

"Якби її дітей попросили описати її, що б вони про неї розповіли?"

На її долі було дуже багато випробувань, рано втратила батьків, важко працювала, змінила престижну та улюблену профессію , на професію прибиральниці. В той час , ставили на облік для отримання житла. Якщо ви нас запитаєте, чи жалкуєте про дитинство? Ні , найкращі роки, незабутні роки, подаруночки від зайчика, турбота і повага.

"Про що вона мріє? Що б хотілося подарувати їй найбільше?"

звісно про зір, але повернути його мабуть вже не можливо. Моя матуся жіночна, не маючи зору, вона уявляє себе з гарними нігтями та заческою

Якщо її номінують, значить, для тебе вона вже найкраща! Але все ж - чому саме вона має отримати звання «Мама року»?

попри всі негаразди, вона прагне жити. Для нас , дітей та двох онуків