Вона лікар, педагог по вихованню дітей та завдяки їй у мене є нагороди по Дзюдо, Самбо, я ходжу на англійську як і моя мама коли була молодою, і на математику. Вона все віддасть за наше щастя. Коли я була в 3 та 4 класі я не любила ходити в школу і кожного ранку плакала, вона мене підтримувала і вже на наступний рік я перестала плакати. Їй вручили в кінці 3 та 4 класів на лінійці подяки ( за активну участь у житті класу та школи, допомогу в організації виховних заходів, високі особисті інтереси та взаєморозуміння).
Тільки її сім'я. Вона казала, що без нас не змогла б бути такою щасливою якою є зараз.
Весела, боїться висоти ( коли я підросту і зароблю кошти, ми стрибнемо з парашутом). Впевнена і дуже рішуча.
Вона завжди говорила що головна її мрія щоб у нас все було добре і щоб ми з сестрою були кращі за неї з батьком.
Їй не вистачає відпочинку за ту всю роботу яку вона проробила виховуючи нас. Ми мешкаємо в селі міського типу тому в нас нема можливості відпочити. Я хочу перемогти і виграти сертифікат для своєї мама, щоб вона нарешті відпочила, бо в неї такого ніколи не було.
Їй 51 рік, працює лікарем. Вчилася на няню в дитячому садку, але садок закрили. Сьогодні садок знову робе, але вона вже не піде туди, бо звикла до цієї роботи яка навіть ближче до її будинку.